Психологія управління досліджує такі найбільш актуальні для організації психологічні проблеми:

•                      підвищення професійної компетентності керівників усіх рівнів, тобто вдосконалення стилів управління, міжособистісного спілкування, прийняття управлінських рішень, стратегічного планування і маркетингу, подолання стресів тощо;

•                      підвищення ефективності методів підготовки й перепідготовки управл інс ького персоналу;

•                      пошук і активізація людських ресурсів організації;

•                      оцінювання та підбір кадрів організації:

оцінювання й покращення соціально-психологічного клімату, згуртування персоналу навколо цілей організації.

Завдання дисципліни. Психологія управління як наука має забезпечити психологічну підготовку менеджерів, сформувати й розвинути їх управлінську культуру, створити необхідні передумови для теоретичного розуміння і практичного застосування найважливіших проблем сфери управління, до яких належить віднести:

•                      розуміння природи управлінських процесів;

•                      знання основ організаційної структури;

•                      чітке уявлення про відповідальність менеджера та її розподіл по рівням відповідальності;

•                      знання способів підвищення ефективності управління;

•                      знання інформаційної технології та засобів комунікації, необхідних для управління персоналом;

•                      уміння усно і письмово виражати свої думки;

•                      компетентність стосовно управління людьми, відбору й підготовки спеціалістів, здібних до лідерства, до оптимізації міжособистісних взаємостосунків серед працівників організації;

•                      здібність планувати й прогнозувати діяльність організації з використанням засобів обчислювальної та комп'ютерної техніки;

•                      вміння оцінювати власну діяльність, формулювати аргументовані висновки й підвищувати свою кваліфікацію, виходячи з вимог сьогодення та очікуваних змін у майбутньому;

•                      розвиток уявлення про особливості організаційної поведінки, структури малих груп, мотиви й механізми їх поведінки.

Метою вивчення дисципліни є формування у здобувачів вищої освіти професійно-психологічних знань і вмінь. поведінки особистості в різноманітних професійних ситуаціях, культури управління, здатності аналізувати, об'єктивно оцінювати соціально-психологічні явища та процеси; оволодіння методикою психологічного аналізу управлінської діяльності; формування управлінських навичок.

У результаті вивчення дисципліни «Психологія управління» здобувач вищої освіти повинен знати:

•                      природу особистості менеджера, її основні процеси та індивідуально- психологічні властивості, методи вивчення цих властивостей;

•                      проблеми розвитку, динаміки, формування виробничої структури, основні умови життєдіяльності організації;

•                      взаємовідносини менеджера та організації, управлінця з організацією, психологію спілкування в організації;

•                      психологічні особливості конфліктних та екстремальних ситуацій в організаціях.

У результаті вивчення дисципліни здобувач вищої освіти повинен уміти:

•                      оцінювати особистісні якості людей, усвідомлювати закономірності між особистісних стосунків в організації;

•                      спілкуватися, організовувати групи, здійснювати управління;

•                      здійснювати психологічний аналіз виробничої діяльності:

•                      застосовувати набуті знання, вміння й навички у розв’язанні проблем виробництва, соціально-професійного самовизначення;

•                      здійснювати дії з профілактики конфліктів;

формувати систему морально-етичних поглядів із урахуванням специфіки діяльності майбутнього молодого спеціаліста.