В умовах науково-технічного прогресу зростає вплив на біосферу. Збільшення міст і промислового виробництва негативно впливає на стан навколишнього природного середовища. За таких умов зростає значення зелених насаджень.

Одним із найбільш ефективних шляхів поліпшення життя в містах і селищах, здатних оздоровити повітря, поліпшити мікроклімат, знизити міський шум і водночас збагатити архітектурно-художній облік міста, є озеленення.

Озеленення значною мірою сприяє оптимізації урбанізованих територій. Зелені насадження на таких територіях виконують санітарно-гігієнічну, декоративно-формувальну, природоохоронну та культурно-освітню роль. Зелені рослини – основне джерело кисню, який необхідний для всього живого. Вони поліпшують стан навколишнього середовища шляхом акумуляції пилу і токсичних газів, збагачують атмосферу корисними для людини фітонцидами і легкими іонами, пом’якшують мікроклімат, вловлюють звукові та електромагнітні хвилі, а також радіоактивні забруднення.

Підбір асортименту деревних і трав’янистих рослин, створення рослинних угрупувань, розміщення їх на об’єкті, взаємозв’язок з рельєфом, ґрунтом і кліматом, агротехніка садіння і догляду складають компетенцію садівників, лісівників, агрономів. Однак перераховані види робіт органічно пов’язані один з одним, і тільки при повному взаєморозумінні ландшафтного архітектора , інженера садово-паркового будівництва і садівника можливо створити шедевр садово-паркового мистецтва, що відповідає сучасним вимогам.

Уміння розібратися у видовому різноманітті декоративних рослин та їх відношенні до факторів зовнішнього середовища, природних декоративних властивостях, композиційних елементах зелених насаджень, основних принципах підбору і поєднання деревних рослин при створенні композицій є основою грамотного використання в декоративному садівництві.

Об’єм дисципліни складає 180 годин або 6 кредити, в тому числі 30 – лекційних, 30 – практичних і 120 годин самостійних занять студентами.